Чи можливий сталий розвиток окремої громади? Розглянула на прикладі Львова Іванка Гаврилко, екологиня, фахівчиня з енергоефективності та проєктна менеджерка Фонду енергоефективності
Яким чином можна керувати новоствореною Львівською ОТГ, щоби досягати балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включно з їхньою потребою у безпечному і здоровому довкіллі?
Спробуємо це уявити з урахуванням законодавчих обмежень і реальних повноважень, котрі має місцева влада.
Якщо розглядати систему, котра має суттєвий вплив на довкілля і на людей, і розділити це все за можливістю впливу міської влади, ми отримаємо такі групи та об'єкти:
- бізнес та промисловість;
- громадські та адміністративні будівлі (школи, лікарні, дитячі садки, тощо);
- транспорт;
- житлові будинки;
- комунальні підприємства;
- зелені насадження;
- водні об'єкти.
Щось з цього всього виступає «легенями» і «печінкою» екосистеми, щось – продукує багато шкоди, і ще щось – «проїдає» наші з вами гроші…
Для прикладу погляньмо на маленьку модель багатоквартирного житлового будинку:
Зазвичай, він ще радянської забудови, з величезними потребами у тепловій енергії для обігріву взимку та електроенергії для охолодження влітку; з морально і технічно застарілими ліфтами, жахливими комунікаціями. А також – з великими сумами у платіжках для мешканців.
При цьому, для постачання тепла та електроенергії спалюють багато газу і трохи вугілля, викидаючи у повітря безліч шкідливих речовин.
Що варто зробити для покращення:
- заохочувати мешканців ремонтувати та утеплити свій будинок. Це вже робиться у Львові багато років, і це справді круто!
- стимулювати використання енергії сонця для отримання гарячої води влітку;
- відзначати та популяризувати найкращі практики досягнення енергоефективності.
Що ми отримаємо в результаті?
- більше коштів у мешканців для відпочинку та розвитку;
- якісне і комфортне житло;
- зменшення використання газу і зменшення викидів у повітря.
Так само потрібно діяти зі школами, садками, лікарнями:
- виявити найбільші втрати енергії;
- зменшити прямі втрати бюджету і відповідно викиди у повітря;
- збережені кошти інвестувати в розвиток цих закладів.
З транспортом – не все так однозначно, бо тут є суттєві обмеження впливу. Проте, точно можна дбати про зменшення викидів від:
- автобусів, котрі працюють на маршрутах громади;
- автотранспорту комунальних підприємств;
- спецтехніки, яка працює на будівельних майданчиках Львова.
Чи цього буде достатньо – мабуть, ні, адже на наших вулицях досі чимало старих автівок.
Екологічний податок вправі вводити лише Верховна влада. Але варто докладати зусиль там, де це можливо, і особистим прикладом показувати, до чого ми прагнемо як громада!
Дещо складнішим є питання бізнесу і промисловості. Водночас, існує інструмент, який працює в країнах Європейського союзу. Це пільгове кредитування для підприємств, котрі прагнуть зменшити негативний вплив на довкілля. Підприємство бере кредит, а частину відсотків сплачує міська влада з коштів екологічного фонду.
Результат – краще повітря, зменшення відходів, чистіші водойми. А також – конкуренція підприємств з екологічним підходом до діяльності. Відчуваючи підтримку влади, вони створять ще більше робочих місць для львів'ян. А це додаткові податки у казну громади – котрі, знову ж таки, можна використати на розвиток!
Джерело: Zaxid.net