Нижче ви можете прочитати серію оглядових матеріалів із цієї конференції, в яких ми цитуємо ключові повідомлення від експертів про успіхи та труднощі, з якими стикалися міста під час енергомодернізації муніципального сектору в Україні, Польщі та Литві, основні етапи комплексної модернізації та джерела фінансування енергоефективних заходів.
Політика ЄС та амбіції європейських муніципалітетів у реновації громадських будівель
Максим Верещак, ключовий експерт програми «Угода Мерів – Демонстраційні проекти», зробив огляд політики Європейського союзу (ЄС) щодо реновації громадських будівель та пояснив, чому сектор громадських будівель важливий, чому ЄС інвестує багато коштів в цю галузь та як стимулює термомодернізацію.
Він розпочав із такого прикладу: сумарна площа всіх будівель у ЄС еквівалентна площі Бельгії. Співвідношення житлових і нежитлових будівель відрізняється від країни до країни.
Наприклад, в Італії житлових будівель 80%, а в Словаччині трохи більше за 60%. За роками побудови будівель теж існують відмінності: найстаріші будівлі у Великобританії, а наймолодші – на Кіпрі. Але що об’єднує всі країни, так це те, що 35% будівель в ЄС має вік старше 50 років, і майже 75% фонду будівель є енергетично неефективними. При цьому щороку термомодернізується лише 1% будівель.
Будівлі, в тому числі громадські, є великим споживачем енергії. Разом з тим, цей сектор має великий потенціал для зниження споживання енергії і, відповідно, зниження викидів СО2. Зокрема, будівлі в ЄС відповідають за 40% спожитої енергії, у т.ч. 14% в громадських будівлях, 35% викидів СО2 та має потенціал зниження загального споживання на 5-6% та викидів на 5%.
Пан Верещак перелічив ключові причини, які стимулюють реновацію громадських будівель. В першу чергу, таким стимулом є міжнародне та загальноєвропейське законодавство, відповідно до якого країни-члени ЄС повинні здійснювати термомодернізацію громадських будівель. По-друге, реновація є великим стимулом для розвитку економіки ЄС, особливо будівельної галузі, яка генерує близько 9% ВВП та налічує 18 млн робочих місць.
Наслідком таких інвестицій стає скорочення витрат на оплату енергоносіїв, підвищення енергоефективності будівель та скорочення викидів СО2. Європейська політика надає пріоритет термомодернізації саме громадських будівель, адже таким чином створюється взірець для громадян. Досвід свідчить, що термомодернізація садочків, шкіл та інших громадських будівель стимулює людей енергомодернізовувати інші види будівель. Ще одним стимулом, як зазначив пан Верещак, є позитивний вплив на здоров’я та безпеку, покращення мікроклімату, адже термомодернізація забезпечує належний повітрообмін та вентиляцію у будівлях. Термомодернізація також дозволяє продовжити термін експлуатації будівлі. Згідно розрахунків, комплексна термомодернізація дозволяє продовжити термін експлуатації будівлі на 20-30 років, а деякі фахівців вважають, що інколи навіть на 50 років.
Нарешті, термомодернізація багатоквартирних будівель – це боротьба з енергетичною бідністю, щоб люди не страждали від того, що в них не вистачає коштів на оплату енергоносіїв.
Пан Верещак зробив огляд політики та інструментів, якими в ЄС стимулюють термомодернізацію громадських будівель:
Законодавча рамка європейської політики в цій сфері окреслена в Директиві 2012/27EU про енергоефективність (зі змінами від 2019 року), Директиві 2010/31/EU про енергетичні характеристики будівель (зі змінами від 2018 року) та у Європейському зеленому курсі («англ. The European Green Deal») – новій стратегії ЄС у сфері енергоефективності.
Максим Верещак зазначив, що Директива 2012/27EU передбачає зобов’язання європейських країн щорічно термомодернізувати не менше 3% громадських будівель. Але по факту ЄС проводить реновацію лише 1% будівель щорічно, тобто не все так добре, як заплановано. Він також зазначив, що згідно з Директивою 2010/31/EU з 2019 року всі новозбудовані громадські будівлі повинні бути наденергоефективними, тобто близькими до нульового рівня споживання енергії (NZEB). Також ця Директива окреслює заходи щодо стимулювання впровадження “розумного обліку” (SMART технологій) в будівлях, наголошує на необхідності врахування якості повітря та вентиляції в будівлях.
І нова філософія в Європі – це Зелена угода, яка визначає ціль ЄС стати кліматично нейтральним до 2050 року. Ті викиди СО2, які робить Європа, мають компенсуватися з інших джерел. На фінансування Зеленої угоди планується витратити більше 1 трлн. євро протягом 10 років. Стартує нова хвиля реновації будівель, буде розроблена нова політика стимулювання будівництва енергоефективних будинків, в тому числі за принципами циркуляційної економіки, діджиталізація, кліматостійкість та суворе дотримання правил щодо енергетичних показників будівель.
Коментуючи питання щодо того, наскільки Україна відстає від європейських країн у питаннях термомодернізації, Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації Енергоефективні міста України, зазначив, що на його думку, Україна дійсно значно позаду. Ми відстаємо навіть на рівні інвентаризації того, що в нас є, адже адміністративно-територіальна реформа відбулася лише в листопаді 2020 року. Дуже багато громад зараз лише почали займатися інвентаризацією всіх об’єктів, наприклад, дитячих садочків, які вони отримали. Існують громади, де кількість об’єктів, якими управляють, збільшилася в десятки разів. Займе трохи часу, що скласти перелік потреб та необхідних заходів. Потрібно пам’ятати про доступність фінансування для різних форм місцевого самоврядування для організації процесу реновації. Україна суттєво відстає, і це треба враховувати, плануючи будь-яку діяльність.
Автор: Леся Борода