Нижче ви можете прочитати третій із серії оглядових матеріалів із цієї конференції, в яких ми цитуємо ключові повідомлення від експертів про успіхи та труднощі, з якими стикалися міста під час енергоефективної модернізації муніципального сектору в Україні, Польщі та Литві, основні етапи комплексної модернізації та джерела фінансування енергоефективних заходів.
Фінансові механізми для реновації та термомодернізації будівель
Учасники конференції досить багато уваги приділили питанням фінансування заходів термореновації.
Святослав Павлюк зазначив, що деяким українським містам дійсно вдається більше в сфері термореновації. Деякі міста могли скористатися грантовими коштами Європейської Комісії, наприклад, взяти участь в програмі ЄС “Угода мерів – Демонстраційні проєкти” (CoM-DeP). Пан Павлюк відмітив, що в Україні є 16 чи 17 великих проєктів, де міста отримали гранти на реновацію будинків (житлових і громадських) та муніципальної інфраструктури. Але не всім так пощастить. Перш за все, ті міста, які почали займатися першими, мають вищі шанси отримати кошти. Ті міста, які займаються термомодернізацією безперервно, також мають вищі шанси. Також велику роль грає розмір міста. Зрештою, без грошей не буде нічого, все одно потрібно буде або кредит брати або грант. “В Україні попри позірну наявність грошей на реновацію, цих грошей фактично немає”, – вважає пан Павлюк.
Є декілька великих міжнародних програм банків. Наприклад, кошти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світового банку. Але ці інституції фінансують проєкти, в яких обсяг фінансування починається від 15 млн євро і сягає 70 млн євро. Перевагами роботи з міжнародними фінансовими структурами є низькі відсоткові ставки (наприклад, 1,5% річних у Європейському інвестиційному банку, інші банки мають 2-5% річних). Але разом з тим, ці програми мають і недоліки. Це значна тривалість процедур, яка просто вбиває мотивацію міст чекати на результати.
З іншого боку, є вдалі приклади, коли міста проявляють гнучкість. Наприклад, місто Тернопіль закупівлю теплопунктів проводило за кредитні кошти, отримані в Ощадбанку і отримало економію за один рік від початку проекту.
Є й зворотній приклад – кошти Ukraine Municipal Infrastructure Program, яка була започаткована у 2016 році, до цього часу не витрачені безпосередньо на міські програми. Проєкти цієї програми досі знаходяться на етапі підготовчих робіт, підготовки ТО, оцінки доцільности, лише одне з міст підійшло до тендеру. Тобто міжнародні фінансові інституції дають кошти для тривалих і великих проектів. Для малих міст – ці суми нереальні. Малим містам не потрібні великі суми, їм потрібні суми від 500 тис євро до 1,5 млн євро максимум. Вони не спроможні відпрацювати кредит 10 млн євро. Але наразі, єдина кредитна структура, яка може надати кредити такого розміру в міру ефективно і швидко, – це NEFCO.
Максим Верещак – Так, але, з Вашого дозволу, почну з певно тих відео, які ми бачили, наскільки влучно міські голови дали такі поради своїм колегам, що робити, щоб дійсно зробити свої міста успішними, енергоефективними, безпечними. Тобто, це… Перш ніж починати розмову про гроші, слід почати розмову про домашні завдання, які мають виконати міста, бо, самі розумієте, донори дають гроші тим містам, які, в принципі, до цього готові і готові їх використати на ті цілі, які вони декларують перед донорами. Тому, перед тим як говорити власне про фінансування, мабуть слід поговорити про те, що міста мають зробити до того, щоб отримати фінансування та вже згодом реалізовувати проект.
Ми сьогодні багато якраз говорили і про «Угоду мерів», тому я б хотів би навіть почати цю презентацію про гроші якраз з іншого, що місто може зробити як домашнє завдання, перед тим, як шукати вже гроші на конкретні проекти. Ну, перш за все, моя рекомендація містам, це все ж таки розглянути можливість членства в такій ініціативі як «Угода мерів». Оксана вже розказувала, вона більше працює з містами, але я якби рекомендую тим містам, які ще не стали підписантами угоди ще, долучитися до цієї ініціативи і, власне, виконати ті умови, які ставляться. Тобто, розробити план дій зі сталого енергетичного розвитку, який стане інструментом залучення інвестицій у міста.
Я сьогодні представляю якби дружній або партнерський проект з «Угоди мерів», це «Угода мерів – демонстраційні проекти». Ну, якби, бачите, навіть сама назва проекту складається з двох частин і одна частина це якраз демонстраційні проекти, тобто ми вже допомагаємо містам реалізовувати конкретні проекти, які були включені в їхні плани дій зі сталого енергетичного розвитку. Загалом, бачте, проектів цифрах і якщо ми говоримо про громадські будівлі, то в межах програми «Угода мерів – демонстраційні проекти» якраз було термомодернізовано 35 громадських будівель, з них 12 шкіл, 23 садочки. Сюди ще не ввійшли в слайд 2 будівлі лікарні і один палац культури. Тобто це якраз ті громадські будівлі, які були профінансовані саме підписантами «Угоди мерів», це було грантове фінансування, тобто Європейський союз покривав до 80% вартості проекту.
Ну і, перш ніж певно говорити про гроші, хочеться поділитися тими напрацюваннями і тими уроками і проблемами, які ми вивчили в ході реалізації цих проектів, частина з них уже була озвучена попередніми спікерами, я хіба що їх так підсумую. Перше, це необхідність забезпечення трансферу знань від тієї команди, яка реалізує проект до муніципалітету, щоб муніципалітет у майбутньому міг реалізовувати схожі проекти. Друге, це вибір об’єктів, пан Фомічьов це також у своєму інтерв’ю зазначив, що система енергоменеджменту, це система, яка дає інформацію для того, щоб правильно вибрати пріоритетність об’єктів, які мають бути термомодернізованими. Ще хотів би зазначити про такі проблемні уроки, це закупівлі це певне відношення і до ЕСКО має, бо сучасна система закупівель якраз ставить палки в колеса і для ЕСКО-компаній реалізації проектів з термомодернізації будівель громадського сектору. Ну і про те, що ми говорили також, на жаль, недосконала… ринок цей так би мовити… будівельна галузь, ринок термомдернізації громадських будівель… на жаль, мало компаній, які дійсно є досвідчені, які здатні працювати і видавати належну якість, є проблема вже з людьми, які, мабуть, їдуть в пошуках кращої долі і допомагають термомодернізувати будівлі в Європі, але, сподіваюсь, спільними зусиллями ми подолаємо ці всі труднощі.
Тепер, що стосується фінансування і теж таки скажу, що більшість із цих джерел сьогодні озвучили спікери, мені залишається тільки підсумувати їх. Ну, де брати гроші, перша відповідь, певно, це кошти бюджетів всіх рівнів, це і міські бюджети, чимало об’єктів зараз фінансується саме за кошти місцевих бюджетів, Державний фонд регіонального розвитку, на цей рік передбачені в обсязі 4,5 млрд гривень, субвенція на соціально-економічний розвиток, в тому числі яка фінансує проекти з термомодернізації, це 3,3 млрд гривень. Не хочу на цих джерелах зупинятися, бо, я думаю, міста краще розуміють певні підводні камені, які пов’язані з отриманням державного фінансування, проте, ми мусимо говорити, що такі джерела є. Грантове фінансування, так, це мабуть найбажаніше з боку муніципалітетів вид фінансування, його віддавати не треба, але, все ж таки воно досить обмежене.
Хто найбільше видає гранти, це Європейський союз. Ну, як мінімум, 34 млн євро було виділено в рамках програми «Угода мерів – демонстраційні проекти». Крім того, є певні програми там секторальної допомоги і так далі, і так далі. Третій вид фінансування, мабуть який є найдоступніший, це кредитні ресурси. Тут хочу якраз наголосити на двох програмах, які починають діяти. Європейський інвестиційний банк планує вже з наступного року, навіть в цьому році вже почати, оголосити конкурс на відбір заявок для енергоефективності в громадських будівлях. Так програма і буде називатися. Якби, родзинкою цієї програми є те, що вона якраз буде доступна для малих і середніх міст, навіть це головні цільові групи цієї програми.
Тобто у невеличких міст буде можливість отримати кредит від Європейського інвестиційного банку під досить низькі відсотки. Ну і хочу також виділити роботу світового банку, який планує зараз також вийти з невеличкими кредитними ресурсами для малих міст, тобто передбачається, що у міст буде можливість отримати позики від 100-150 тис доларів на проекти з енергоефективності, що, в принципі, під силу абсолютно всім містам в Україні. Ну і інші, так, четверта група фінансування, де можна брати гроші, це ЕСКО та «револьверні фонди», Олексій детально розказав про ЕСКО. Цікавий механізм револьверних фондів, ну, можливо, тут Святослав більше поділиться. Асоціація енергоефективних міст України якби створила таку модель «револьверного фонду» і міста-члени Асоціації якраз можуть скористатися цими механізмами і профінансувати проекти у своїх містах. Це все є. Ну, головний меседж, що гроші є, за них варто боротися!
Коментуючи питання щодо джерел фінансування термореновації, пан Дрогош відповів, що Варшава має дуже хороший кредитний рейтинг, тому може легко залучати фінансові ресурси з різних джерел: “Наразі, 75% боргу міста запозичено від міжнародних фінансових інституціях. Здебільшого, з Європейського інвестиційного банку, який пропонує сприятливі умови – низькі відсоткові ставки та довгий період повернення коштів. Міський уряд Варшави також випускає власні облігації, що теж допомагає наповнювати міський бюджет. Крім того, місто використовує кошти ЄС та інших зовнішніх фондів. Наприклад, в 2020 році ми подали 24 заявки на термомодернізацію громадських будівель до норвезького фонду. Ми також залучаємо кошти з Регіонального фонду захисту довкілля та водокористування, що є частиною національної програми. Важливим ще є такий інструмент як ЕСКО та механізми державно-приватного партнерства. На додачу ще існують програми фінансового стимулювання термомодернізації, наприклад, завдяки Фонду термомодернізації та реновації Банку господарства крайового (Польський національний банк розвитку) ми повертаємо частину коштів, витрачених на реновацію громадських будівель. Ще ми використовуємо механізм “білих сертифікатів”, запроваджений законом про енергетичну ефективність. Це дозволяє нам повернути близько 16% коштів, витрачених не енергетичну модернізацію громадських будівель.”
Зокрема, Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України», відзначив, що міста можуть використовувати декілька механізмів для надання додаткового фінансування для реновації та термомодернізації будівель. Наприклад, це можуть бути револьверні фонди, участь в програмі Фонду енергоефективності або в інших випадках надання безвідсоткової позики власникам бюджетних і не бюджетних будівель. Він зазначив також, що учасники асоціації користуються всіма механізмами. Але якщо говорити про малі міста, то вони переважно користуються бюджетним фінансуванням. Тобто це або гроші екологічного фонду, або гроші Державного фонду регіонального розвитку, або гроші інших фондів, джерелом яких є державний бюджет. Для малих міст альтернативи практично немає. Гроші міжнародних фондів та міжнародних банків є важливим механізмом, але такі процедури в таких проекти довготривалі, тобто доступ не швидкий. Натомість, він вважає, що державним пріоритетом повинна бути швидка модернізація бюджетних будівель і муніципальної інфраструктури.
Пан Павлюк пояснив, що модернізація, на його думку, це спроможність розміняти ресурс, котрий у нас, є на той ресурс, котрий нам потрібний. Тому в контексті термомодернізації інфраструктури він вважає, що держава повинна створити певний фонд модернізації муніципальної інфраструктури. В цей фонд слід спрямовувати частину грошей, котрі ми, як країна, отримуємо від ренти з добування газу і нафти. Ці десятки мільярдів гривень можна було би спрямувати на те, щоби здешевити кредити, котрі українські міста можуть взяти в українських банках, щоб запустити власне цей “блакитний океан” без очікування на довгі процедури міжнародних фондів. Проте пан Павлюк наголосив, що важливо врегулювати питання якості проектів, які фінансуються за державний кошт. Хоча міжнародні банки забезпечують контроль якості проектів, які фінансують, але їх процедури можуть тривати занадто довго, інколи до чотирьох років до початку робіт.
Досвід міст щодо фінансування термореновації.
Пан Мічуліс рекомендував першим кроком зробити енергетичний аудит, щоб зрозуміти, які втрати йдуть в зимовий період. Потім скласти інвестиційний план та розрахувати його окупність. Рекомендував також працювати із партнерами з Європейського Союзу, у Литві, Латвії, Польщі, у Скандинавських країнах та інших країнах Євросоюзу для отримання грантів на енергоефективність та скорочення викидів СО2. І також не боятися користуватися банківським кредитуванням та залучати інвестиції від приватного сектору.
Досвід залучення фінансування у місті детально прокоментував Віктор Шевченко, перший заступник міського голови Славутича. Він зазначив, що місто користується частиною вищезазначених механізмів, а також можливостями небюджетного фінансування. Він також погодився щодо того, що малі міста мають проблеми щодо залучення і використання кредитів Світового банку і ЄБРР. Це пов’язано з тим, що як правило, це проекти великої вартості, для яких у міст немає забезпечення. Такі проєкти будуть можуть мати проблеми на етапі погодження Мінфіну щодо залучення такого обсягу кредитування.
Пан Шевченко наголосив, що залучення інших джерел, крім коштів місцевого бюджету, має велике значення для виконання заходів плану дій сталого енергетичного розвитку міста. Наприклад, розмір бюджету, який був складений вперше для реалізації такого плану дій у місті Славутич, склав 14 бюджетів розвитку міста. У попередніх роках місто залучало великі суми коштів як грантових, так і кредитних. Однак вже минулого року місто залучило загальний обсяг позабюджетного фінансування у 37 млн гривень, що перевищило річний бюджет розвитку міста. Отже, містам варто наважитися зробити перший крок у цьому напрямку.
Олександр Cимчишин, міський голова Хмельницького:
Звичайно, ми повністю свідомі того, що бюджетного ресурсу не вистачає і ніколи не буде вистачати і ефективно (?) працюємо над тим, аби залучати позабюджетний ресурс. Фактично, один з останніх наших проектів, які ми реалізували в частині повної термомодернізації це два садочки і дві школи, це проект який ми опрацювали разом з НЕФКО, грантові кошти, кредитні кошти і частка нашого співфінансування. Зараз ми вже, по суті, черговий проект з НЕФКО розпочали. Тут ми будемо мати повну термомодернізацію шести закладів і восьми будівель бюджетних, це теж повна термомодернізація, це теж кредит, це теж грант і це теж частина нашого фінансування.
Юрій Фомічев, міський голова Славутича:
“Ми залучаємо ресурси максимально, які тільки можемо. Вони є в Україні і вони є в варіанті грантових проектів, і в варіанті пільгового фінансування. Те, що я згадував вже, школа по кредиту від НЕФКО, 4% річних в гривнях, ну ми ж розуміємо, що це безкоштовно, безкоштовно, але ці гроші треба віддавати. Але коли ти маєш економію 50% витрат на теплову енергію, то тобі не дуже важко віддати кредит за рахунок цих ресурсів, а школа залишається утепленою, вона залишається гарною. Ми залучаємо кошти, зрозуміло що і обласних програм, Державного фонду регіонального розвитку. Теж один з пріоритетів це енергоефективність і зміна, реновація будівель.
Сьогодні дуже сучасний, класний механізм ЕСКО-контрактів. Це теж залучений ресурс, це теж інвестиція в енергоефективність і там вже сама ЕСКО компанія знаходить фінанси або кредитні кошти, або кредит, знову ж таки, товарний по залученню обладнання. Бере на себе ризики по впровадженню цього проекту і за рахунок економії енергії повертає вкладені кошти. У нас є такий досвід по ЕСКО-контрактам, по муніципальним об’єктам щодо регулювання теплової енергії, індивідуальні теплові пункти, з дистанційним керуванням, з дистанційним зйомом даних. І продемонстрували ці проекти себе дуже якісно. Ми розраховували на п’ять років самоокупності і через п’ять років громада повинна була отримати все обладнання вже у власність, а вийшло так, що з урахуванням і змін тарифів, і системи, яка якісно була впроваджена і працювала, за три роки окупність відбулась, і ми вже в цьому році отримали на баланс наших шкіл, дитячих садків все обладнання і керуємо цим самі”, – зазначив він.
Сергій Сухомлин, міський голова Житомира, в свою чергу, заявив, що багато міст чи громад з обережністю відносяться до валютних кредитів.
“Тут всім раджу не боятися, бо газ, це валютна фактично позиція, якщо піднімається навіть здорожчується валюта, то все одно буде підняття ціни на газ, після підняття ціни на газ знову будуть здорожчуватися послуги, теплова енергія, гігакалорія тепла, буде здорожчуватися, тому тут завжди буде повернення інвестицій за рахунок термомодернізації. В цьому році в нас уже буде приблизно 30 об’єктів, які пройдуть повну термомодернізацію. І два роки назад ми підписали меморандум із німецьким банком KFW, державним банком, це кредит, який ми в цьому році плануємо вже вийти на підписання самого кредиту, це кошти для України, це унікальна можливість, коли міста залучають кошти під фактично 1% річних на 22 роки. І по цьому кредиту ми плануємо провести термомодернізацію 43 об’єктів соціальної сфери. Теж школи, садочки і завдяки цьому проекту ми майже всі школи й садочки пройдуть в нас повну термомодернізацію. Це 22 млн євро на 22 роки під 1,2% річних. Окупність на цих об’єктах при наших тарифах складає в середньому там 6 років. 15% річних це величезна економія якщо брати кредит під один чи півтора відсотки річних”, – підкреслив міський голова Житомира.
Сергій Надал, міський голова Тернополя, зазначив: “У цьому році ми розпочали проект з Європейським інвестиційним банком, який називається «Глибока термомодернізація закладів освіти. Чому освіти, тому що саме в освіті у нас найбільша кількість дітей, в нас найбільша кількість працівників і мета цього є, по-перше, в результаті комплексу термомодернізації зробити комфортніші умови для перебування дітей та працівників і крім того, зменшити споживання енергоносіїв, що дасть економію для бюджету міста.”
Владислав Стемковський, заступник міського голови Тернополя:
“Що стосується, наприклад, проекту, який ми зараз здійснюємо, називається «Глибока термомодернізація закладів освіти міста Тернополя», він стартував у 2015-му році, почалось це з підтримки проекту Світового банку по енергетичній трансформації міст і були вибрані три пілотні міста в Україні, Київ, як велике місто, Тернопіль, як середнє і Кам’янець-Подільський. Ми дійшли до фінішу цього проекту, єдині хто. В нас був розроблений план трансформації енергії в місті Тернополі, USAID профінансував розробку feasibility study. І потім ми подали вже маючи продукт, якби розробку технічного завдання, ТЕО подали на розгляд Європейського інвестиційного банку, який починав реалізовувати проект по підтримці розвитку міської інфраструктури України і змогли переконати в тому, що в місті Тернополі зараз реалізується найбільший в Україні проект термомодернізації сумою 30,5 млн євро, це найбільший проект, який за підтримки ЄІБ впроваджується. Якщо хороший, ґрунтовний проект, він не буває коротким. Для того, щоб його якісно реалізувати, треба якісна і довга підготовка”
Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького
Ну, власне, головний фактор успіху, це авторитет влади, це довіра збоку грантодавця чи кредитора безпосередньо до влади. Ну, об’єктивно, рівень довіри української держави є доволі низький. Тому ми намагаємося по суті на своєму рівні і перед грантодавцями, і перед кредиторами завоювати той авторитет, щоб нам банально довіряли. Щоби і грантодавець, який є безповоротною фінансовою допомогою чи дає кредит, розумів, що ми платоспроможні, кредитоспроможні, ми ніколи не займаємося ніякими схемами. Ми дійсно той ресурс використаємо винятково на термомодернізацію, отримаємо з того вигоду.
Владислав Стемковський, заступник міського голови Тернополя:
Банкірам треба показати, що ви точно знаєте, що ви робите. І ми, наприклад, в Тернополі почали зі шкіл, а не з лікарень. Тому що ми хочемо показати, що в нас буде успішна історія, ми будемо мати той кейс, як зараз модно казати, приклад використаних правильно коштів з отриманням економічного ефекту. Тоді далі місту вірять, тоді вже є довіра, ну кредитний рейтинг міста, яким вимірюється інструментарно, але можна одночасно показати, що в місті є менеджмент управління коштами, які залучаються з зовнішніх ресурсів і це надзвичайно важливо.
Сергій Сухомлин, міський голова Житомира:
Тому потрібно, перш за все стратегічні документи прийняти ці, щоб місто показало, куди вони рухаються і чого хочуть досягти. Потрібно зробити команду, яка може реалізовувати ці проекти і далі просто робота. Робота кожен день для того, щоб зробити всі ці проекти реальністю.
Досвід реалізації ЕСКО контрактів при реновації громадських будівель
Розповідаючи про фінансування для реновації Віктор Шевченко розповів про ще один механізм залучення коштів, а саме ЕСКО контракти. Він окреслив алгоритм для започаткування такої співпраці. В першу чергу, місту потрібно здійснити інвентаризацію тих будівель за обсягами споживання теплової енергії, визначити об’єкт, де можлива реалізація проекту за механізмом ЕСКО. Найбільш доцільними він вважає проекти, які стосуються реконструкції системи опалення будівель, оскільки вони є швидко окупними, але найголовніше мають значний ефект по зменшенню споживання теплової енергії в будівлі. Без дороговартісних робіт з утеплення і інших робіт.
Олексій Корчміт додав, що існують три моделі співпраці з ЕСКО. А для того щоби сьогодні доєднатися і залучити ЕСКО-інвестора, потрібно зробити перший крок – заповнити ЕСКО-опитальник, який надає асоціація. Такий опитувальник дозволяє інвесторам визначити, чи об’єкт цікавий і спланувати подальше енергообстеження. Адже в Україні 100 тис громадських будівель, і лише 30 ЕСКО компаній.
Підсумки та рекомендації експертів
Учасники підбили підсумки та надали рекомендації для успішної реалізації реновації будівель у містах.
Святослав Павлюк рекомендував розробляти довготривалі плани і оцінювати роботу міста, зокрема, оцінювати роботу комунальників не за короткими критеріями, адже такі проекти є довгими. Він підкреслив важливість фахового кадрового забезпечення, а також постійність, безперервність роботи команди – енергоменеджера, співпраці з міською радою, в тому числі з депутатами, підтримка мешканців.
Олексій Корчміт наголосив на залученні інвесторів, адже сьогодні майже кожна третя громада з великими проблемами щодо бюджету можливостей розвитку інвестування і з великими витратами одночасно на комунальні послуги енергоносіїв у бюджетному секторі.
Віктор Шевченко рекомендував в якості першого кроку написання планів щодо енергоефективності, зокрема, Плану дій сталого енергетичного розвитку, а також вступ до асоціації “Енергоефективні міста України”, яка надає всебічну допомогу, консультативну, методичну, для того, щоби розпочати цю роботу у своїй громаді.
На звершення Андрій Берестян рекомендував підвищувати компетенції та розвивати спроможність реалізовувати проекти реновації інфраструктури, що дозволить громадам стати більш ефективними і вивільнити кошти на щось ліпше, ніж оплату втрат теплової енергії.
Пан Дрогош дав такі рекомендації для тих міст, які лише починають енергетичну модернізацію: перш за все потрібно повірити, що можна щось змінити. Далі провести аналіз, який можна здійснити власними силами, не обов’язково залучати зовнішніх експертів. Цей аналіз має дати відповідь на питання, який стан будівель, що ми можемо зробити, над чим слід почати працювати, щоб покращити їх стан. Перший крок зробити не просто, після чого відкривається перспектива, що робити далі.
Леся Борода, фахівчиня з комунікацій, редакторка Управбуду